КАРАБЕЛЯ, ЛІ,
Карабеля, лі, ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами. МПр. 76.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 219.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КАРАБИН, НУ, →← КАРАБЕЛЬ, БЛЯ́,